Тема. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. Способи їхнього вираження (Слайд 1)

Мета: поглибити знання учнів  про другорядні члени речення; про поширені та непоширені речення; формувати навички  розпізнавання їх у реченнях; удосконалювати вміння робити синтаксичний аналіз речень; розвивати логічне мислення, творчі здібності учнів, творчу уяву; мовленнєві навички; 

виховувати любов до природи, інтерес до української мови, традицій українського народу.

Тип уроку: урок формування знань, умінь та навичок.

Обладнання: підручник,  презентація, таблиця «Другорядні члени речення», картки для кольорової рефлексії.

                                                              Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Діти, сьогодні до нас в гості завітав Незнайко. Набридло йому, що всі його так звуть. Вирішив хлопчик об’їхати весь світ у пошуках нового та цікавого. Тож сьогодні розкажемо йому все про другорядні члени речення, про поширене та непоширене речення, пригадаємо види речень за будовою, граматичну основу речення. А ще ознайомимо Незнайка із рослинними символами України. (Слайд 2)

3. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання (Вправа 132)

Мовна гра «Так» чи «Ні»

(Так – учні плескають в долоні, ні – не плескають)

Учні коментують кожну відповідь

1.Граматична основа речення – це підмет і присудок(так)
2.Роса прикрасила калину – це речення розповідне(так)
3.Чи люблять діти Україну? – це речення  спонукальне(ні)
4.Небо зайнялось багрянцем – двоскладне речення (так)
5.Я люблю рідну країну – це непоширене речення(ні)
6.За емоційним забарвленням є розповідні,питальні ,спонукальні речення (ні)
7.Означення відповідає на питання як? де? (ні)
8.Додаток відповідає на питання непрямих відмінків( так)
9.Обставина підкреслюється хвилястою лінією (ні)

    4. Основна частина уроку

Слово вчителя (Слайд 3-7 )

Кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує наш народ. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині. До них належить калина, верба, дуб, барвінок та інші. Спробуймо поєднати цю інформацію із граматичними завданнями.

Тренувальні вправи

1. Записати речення. Визначити головні та другорядні члени речення, частини мови, якими вони виражені.

Наш народ шанує вербу. Вона своїм корінням очищає воду. Здавна люди любили цілющу калину. Дуб вважають символом сили і могутності. Народ цінує барвінок за його вічну молодість.

2. Виконати вправу 130, с. 77 (Доповнити речення обставинами з довідки)
3. Перепишіть, заповнюючи пропущені місця самостійно дібраними означеннями, додатками, обставинами. Якими частинами мови вони виражені? Визначити граматичну основу речень.

Восени калина вкривається ... ягодами.

Ягоди калини мають лікувальні...

Вона росте в …

 

      4. Прослухти речення. У кожному з них є один другорядний член. Якщо це додаток, учні підіймають зелену картку, якщо означення — червону, якщо обставина — жовту. (Слайд 8-11)

1. Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте. 2. Срібліє вербиця —здорова тече водиця. 3. Калина вродою пишається. 4. Стоїть дівонька, як в лузі пишається калинонька.

Фізкультхвилинка(Слайд 12)

Лінгвістична гра «Побудуй схему» (Слайд 13)

Учні записують речення. Самостійно визначають головні та другорядні члени речення. Один із учнів на дошці будує схему речення, використовуючи картки з умовним позначенням.

Хизувався дуб міцним корінням. Калина нас здоров’ям напувала.

 

Творче завдання (Слайд 14)

Сьогодні ми багато говорили про народні символи України, використовували відповідні прислів’я. Пригадаймо, які рослини належать до народних символів, що вони означають. Навіщо нам знати про символи України? (Учні відповідають на питання) Все це нам знадобиться для виконання творчого завдання. Напишіть міні-твір на тему «Без верби й калини  нема України».(5-6 речень). (Для творчої атмосфери вчитель вмикає музичний запис). Виконати синтаксичний розбір одного речення.

 

Презентація творчих робіт і граматичного завдання

 

5. Підсумок уроку. Оцінювання

Мікрофон

• Тепер я знаю…
• Найбільше мені запам’яталося…
• Мені сподобалось…

Кольорова рефлексія

Учні оцінюють свою поведінку, знання та поведінку  і знання всього класу, використовуючи червоні (позитивно) та чорні (негативно) картки .

       6. Домашнє завдання

1 група – Знайти  прислів'я та приказки про рослинні народні символи України (5 – 6). Підкреслити головні та другорядні члени речення.

2 група – Скласти 6 речень про рослинні народні символи України. Підкреслити головні та другорядні члени речення.

3 група – Скласти казку про другорядні члени речення. Підкреслити головні та другорядні члени речення в 3 реченнях.

       7. Підсумкове слово вчителя (Слайд15)

Незнайко дякує вам за те, що розповіли йому багато цікавого, нового для нього. Йому, як і мені, було надзвичайно приємно працювати з вами. Ви проявили себе розумними, здібними, талановитими учнями. Молодці!

 

 

 

 

• Про що йде мова у вірші? Чи хотіли б ви в реальному житті стати людьми, які вміють гарно говорити, складати вірші? Це не надто важко, якщо над цим працювати.

5. Скласти міні-твір про український віночок, його красу та значення у віршовій формі (по можливості)

5. Підсумок. Оцінювання
   • Мікрофон

–Мені запам’яталося…

–Було легко …/ важко…

–Мені сподобалось…

• Кольорова рефлексія
•   Очікувані результати

6. Домашня робота

Дібрати спільнокореневі слова та форми слова, розібрати їх за будовою

1 група – вишня, вода, річка

2 група – хмара, мова, літо

Скласти з ними речення ( 5 )

Слово вчителя

• Ось і пролунав дзвінок –

           Закінчився наш урок.

           За роботу по заслузі

           Щиро дякую вам, друзі.

• Шановні гості!

                                                 Спасибі, що знайшли час

І прийшли на свято до нас.

Якщо буде ваша ласка,

То приходьте до нас ще,

Будь ласка!

 

Тема: Любов Пономаренко «Гер Переможений» (Слайд 1)

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Л.Пономаренко; допомогти розкрити характери героїв, з’ясувати причини жорстокості по відношенню до німця, усвідомити ідейний зміст твору, дати поняття новели як жанру; розвивати уміння висловлювати свою думку, доводити її, навички виразного читання та вміння працювати в групах; виховувати почуття гуманізму, милосердя, уміння прощати. (Слайд 2)

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменниці, історичні ілюстрації про
визволення Умані, дидактичні матеріали (презентація, доповіді учнів), музичний супровід.

Епіграф: Милосердя – найвірніший знак величі людини. (Слайд 3)

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

5. Перевірка домашнього завдання

( 1 група презентує завдання до гри «Знайди зайве».

   2 група проводить гру «Впізнай героя», за твором Є. Гуцало «Сім’я дикої качки»)

3.      Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності                  Війна – страшне слово. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які із зброєю в руках пішли на фронт, а також на долю дітей, жінок, старих, що залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду та холоду. Але часто ми сприймаємо ті події тільки під одним кутом – очима наших співвітчизників, забуваючи, що по тій, «інший», бік знаходились також чуйні, добрі, працьовиті люди. Ми з вами наблизимось до страшних трагічних днів історії нашої держави,  познайомимось ще з одним літературним жанром – новелою, прочитавши незвичайний твір Любові Пономаренко – «Гер переможений». Ми з вами читали багато творів про Велику Вітчизняну війну, про героїзм наших воїнів, про страждання людей, навіть дітей, які жили у цей страшний час. А які це твори? А чи читали ви коли-небудь твір про те, що відчували переможені німецькі солдати? Сьогодні ми маємо змогу про це прочитати.

5. Очікувані результати (Незакінчене речення):

• Від сьогоднішнього уроку я очікую…

5. Проблемне питання: ( Відстрочена відповідь )

• У чому сміливість Л. Пономаренко як письменниці?

4. Основна частина уроку

Гронування

• Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово війна?

                             (Смерть, страх, ненависть, біль, голод, холод)

• Полонений?

         ( Страх, страждання, приниження, важкий труд, голод, ненависть)

Слово вчителя

          В кожній війні є переможці та переможені. В кожній війні є постраждалі з обох сторін. Діти, а чи торкнулися події Великої Вітчизняної війни нашого краю? Так, 10-12 березня 1944 року відбувалося звільнення Умані від німецько-фашистських загарбників. Це одна з найважливіших дат в історії нашого краю. (Слайд 4-9)

Презентація випереджальних завдань

1. Історична довідка (Слайд 10-13)    Музичний супровід

         Після нападу 1 вересня 1939 року фашистських військ на Польщу розпочалася Друга світова війна – наймасштабніша і найжорстокіша в історії людства. Воєнні дії відбувалися на території Європи, Азії, Африки й Австралії, охопивши при цьому всі моря й океани. У війні брала участь 61 країна світу, а в арміях цих країн налічувалося 110 мільйонів осіб.
22 червня 1941 року Німеччина напала на СРСР. Ця війна була для радянських людей Великою Вітчизняною війною, тобто справедливою, визвольною. Захищати рідний край вирушило більшість чоловічого населення й нашої Умані. Жінки, старі люди та діти теж не стояли осторонь. Їм довелося зазнати важких випробувань та жахіть війни. На жаль, не усім їм судилося дожити до щасливого Дня Перемоги. Багато назавжди залишилися на полях бою та пропали безвісти. Вічна пам'ять героям, які полягли за наш рідний край, ми низько схиляємо голови перед їхнім подвигом.

2. Біографічна довідка (Слайд 14-16)

(Розповідь учениці про життєвий і творчий шлях Л. Пономаренко)

Бесіда

-    Що запам’ятали про Л.П.Пономаренко?

-    Що дізнались про твір, який будете читати?

Теорія літератури (Слайд 17)

Новела – різновид оповідання, невеличкий епічний твір, характерними ознаками якого є:

• незвичайна життєва подія,
• напружений розвиток дії,
• несподівана розв’язка,
• небагато героїв,
• увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб,
• як правило відсутні описи.

Словникова робота (Слайд 18)

• Гер – пан
• Шнель – швидко
• Кіндер – дитина
• Фрау – звертання до жінки в Німеччині
• Лейпціг – місто в Німеччині
• Барак – місце проживання німців
• Бидлота – принизливе звернення до полоненого

Фізкультхвилинка «Австралійський дощ»

Виразне читання твору

Евристична бесіда (В процесі читання новели):

-  Про що мріяли німці, коли зводили будинок? (Сім’ю, власних дітей, дім)

- Для чого німець посадив клумбу? Чому він це робив з любов’ю? А як діти поставились до благородної мети німця? Чому? ( Бо він ворог)

 - Як і чому змінилося ставлення до полонених?

   (Пройшов час, люди бачили перед собою не ворогів зі зброєю, а

звичайних людей, теж нещасних. Тому ненависть змінилася на жаль.)

- Чим допомагали жінки? Чому у полонених були фото власних родин?

 - Як Фрідріх ставиться до дітей? Чому намагається з ними порозумітися?

 -  І як діти ставляться до нього? Чому вони протирічать собі?

 ( Любить дітей. Читає казки. Садить на коліна. Звертається до них. В нього є    діти за якими він сумує. Діти зневажають його, сміються з нього, помститися, знущаються, але люблять слухати його казки, не бояться.)

- Як характеризує Фрідріха те, що він виготовляє прикраси з цегли у вигляді сонця та квітів?

- Що сталося з Фрідріхом? Чому він це зробив? Яка основна причина його вчинку?

-  Як його поховали? Чому саме так?

- Які почуття були на душі у дівчинки, коли вона біля квітки побачила хрест?  (Згадала Фрідріха, клумбу,  яку руйнували, як знущалися над ним)

- Що символізує квітка?

- Навіщо Фрідріх сховав фото? (Щоб залишити пам'ять про себе, щоб дізналися діти, не хотів, щоб найцінніше гнило у землі.)

- Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, коли зазначала, що полонені зводили квартал з любов’ю та розпачем.

- Як розуміти закінчення твору? Чому питанням? До кого питання?

- Чи дізнаються діти про батька?

- Поясніть назву твору?

Гра «Чи вірите ви, що..?»

1) Події в творі відбуваються після Великої Вітчизняної війни.

2) На фото Фрідріха було двоє хлопчиків.

3) На грядці Фрідріх посадив нагідки.

4) Діти любили слухати Фрідріхові казки.

5) Вдови ставились до полонених вороже.

6) Фотокартку знайшли через 10 років.

Відповідь: 1) Так; 2) Ні; 3) Так; 4) Так; 5) Ні; 6) Ні.

Робота в групах         (Музичний супровід)

№1. Якою є тема та основна думка твору?

(Тема твору: (Слайд 19)

Відображення глибоких страждань полоненого німця; усвідомлення їх оповідачем через півстоліття.

Провідні думки новели: (Слайд 20)

- треба в будь-якій ситуації залишатися людиною;

- засудження війни, жорстокості;

- уславлення  гуманізму,чуйності, доброти, всепрощення;

- утвердження милосердя, співчуття.)

№2. Над чим змушує задуматись цей твір кожного з нас? Кого і що хотіла авторка засудити? До чого закликати?

№3. У творі є символічні образи. Що символізує квітка, хрест, фотокартка,прикраси з цегли, цеглинки, нагідки, грядка? (Слайд 21)

(- Цеглинки – любов полонених німців до праці, спогади про рідну домівку.

- Нагідки — любов до прекрасного, віра в краще.

- Фотокартки — зв’зок з родиною, згадка про мирне життя, жаль за ним.

- Грядка — «його (Фрідріха) державка в нашому злиденному місті».

- Прикраси зі шматочків цегли (сонце і квіти) — творча натура Фрідріха, надія на краще.

- Квітка, що розцвіла посеред грудня — символ незнищенності людської душі, пам'ять.

-  Хрест — символ смерті.)

Творча майстерня

              Сенкан

1. Війна
2. Страшна, кривава
3. Руйнує, вбиває, ламає
4. Спустошує людські душі
5. Смерть

 Інтерактивна вправа

          Нещасний             Відчуває вину                       Працьовитий

 

 

Фрідріх

Сумує за миром                                                           Вразливий

                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

 

Має потяг до краси                                                        Сентиментальний

                                               Любе дітей

Робота з епіграфом

• Як ви розумієте епіграф?
• Як епіграф можна пов’язати з новелою?
• Чи погоджуєтесь ви з ним?

 

 

 

Відповідь на проблемне питання

• У чому сміливість Л. Пономаренко як письменниці? (Взяла незвичну, суперечливу тему, показала, що полонені теж люди, підкреслила, що будь-яка війна – неприпустиме для людського суспільства явище.)

5. Підсумок. Оцінювання
6.  

• Мені здається, що такі твори, як «Гер Переможений», змушують задуматись над…
•  

И

 

М

 

И

 

Л

 

О

 

С

 

Е

 

Р

 

Д

 

Н

 

И

 

М

 

Е

 

Б

 

Т

 

Ь

 

У

 

Д

                      

 

 

 

 

БУДЬТЕ МИЛОСЕРДНИМИ!

Очікувані результати (відповідь):

• Чи виправдалися ваші очікування?

6. Домашнє завдання (Слайд 22)

1 ГРУПА - Дати письмову відпо